LIMS FOR

ISO 15189

MEDICAL LABORATORY
0 800 300 920 Дзвінки безкоштовні

Інтерв’ю для журналу “Практика управління”

Володимир Нерубенко

03.03.2019

Теми реформування медичної галузі та медичних інформаційних технологій дуже щільно переплетінні. Тому ми вирішили максимально висвітлити останню, поспілкувавшись про це з експертом що працює у даній сфері вже більше семи років. Нашим співрозмовником став Володимир Нерубенко, керівник компанії TerraLab, що спеціалізується на лабораторних інформаційних системах, автор цілого ряду спеціалізованих програмних продуктів, LIS-експерт. Зустріч відбулась в Київському офісі компанії, що знаходиться в унікальному для України ІТ містечку – UnitCity.

Володимире, чи є закономірним той факт, що інформаційні технології є по суті рушійною силою медичної реформи? Або іншими словами, чи можлива б була медична реформа без ІТ?

Питання проникнення інформаційних технологій в медичну сферу набагато ширше і важливіше за медичну реформу яка проходить зараз в Україні. Так сталось, що ми живемо з Вами в час цифрових трансформацій. Вони абсолютно повсюди, у всіх сферах життя. Ми купуємо товари, послуги, квитки та страви в інтернеті, викликаємо таксі через мобільні додатки, керуємо нашими коштами через онлайн сервіси, навчаємось та навіть дружимо онлайн. А ще є ціла купа цифрових інструментів які значно підвищують ефективність людської праці в різноманітних сферах. На превеликий жаль сфера охорони здоров’я в цьому сенсі абсолютно відстає від інших. І це світова тенденція. Вся річ у тім, що медицина, як на мене, занадто консервативна та надмірно регульована, а інновації найшвидше проникають в динамічні та вільні сферах, що працюють за ринковими правилами.

Щодо ситуації в Україні, питання цифрової трансформації галузі охорони здоров’я є життєво   необхідним (іноді в прямому сенсі) і я дуже радий, як громадянин в першу чергу, що поточна реформа стала таким собі каталізатором. Я вважаю, що не тільки сама реформа а і вся галузь сьогодні не може бути ефективною без ІТ.

Реформа створила шалений попит на ІТ рішення, а як Ви можете оцінити пропозицію?

Так, насправді, попит на програмні продукти та інформаційні системи великий, я б навіть сказав що ринок на зараз є перегрітий і пропозиція зовсім не встигає рости за даним попитом. Це пов’язано з тим що на створення справді якісного ІТ продукту потрібний час, значні ресурси та компетенція. І якщо з потребами «первинки» пропозиція ще якось справилась, в першу чергу через те що ці потреби були технологічно не дуже складні, то думаючи про «вторинку» та наступні кроки ми будемо мати великий дисбаланс попиту та пропозиції.

Я б ще відмітив низьку якість самого попиту. Адже в більшості він іде не від чіткого розуміння керівників закладів охорони здоров’я, які саме завдання потрібно вирішувати, а просто тому що наразі реформа і треба щось робити в цьому напрямку. Такі керівники, як правило, воліють знайти компанію яка їм пообіцяє що вони «все зроблять», а потім виявляється що в розумінні замовника і виконавця поняття «все» дуже різниться.

На що саме Ви порадили б керівникам закладів охорони здоров’я звернути увагу підходячи до ІТ питань?

По-перше, це організація ІТ інфраструктури, адже неможливо впроваджувати ІТ рішення без її наявності. Я маю на увазі внутрішня мережа, комп’ютеризація робочих місць та інтернет.

По-друге, ІТ команда закладу, яка не тільки підтримує функціонування ІТ інфраструктури, а і має стати тим інструментом вирішення поставлених задач керівником. Як показує досвід нашої компанії, проекти в яких була повноцінно задіяна ІТ служба замовника проходили набагато ефективніше.

По-третє, підбір ІТ рішення. Більшість керівників вірять що є «чарівна пігулка» яка вирішить всі їх ІТ проблеми, що існує один програмний продукт який ідеально підійде конкретному закладу в якому є «все». Можливо я зараз когось розчарую – це не так. Поліклініка чи лікарня це організації зі складною структурою, при чому їх підрозділи часто виконують абсолютно різні та специфічні задачі. Тому підходячи до формування задач для інформаційних технологій потрібно дуже чітко розуміти в першу чергу потреби кожного підрозділу, а вже вирішивши їх переходити на рівень вище. Іншими словами будувати систему з низу у верх. Інакше не вийде ні покращити рутинні процеси ні вирішити глобальні задачі закладу. Саме тому необхідно підбирати інформаційні системи та програмні рішення під кожний окремий блок задач і впроваджувати їх окремо з подальшою інтеграцією.

До прикладу в середньостатистичному госпіталі США функціонує від 20 до 30 різних вузько спеціалізованих інформаційних систем, що між собою інтегровано в один комплекс. Не може одна система якісно «закривати» всі питання такого типу.

Які саме бувають типи систем?

В основі медичної діяльності закладу лежить система електронних медичних записів (EHR), або електронна медична картка, іншими словами. Вона фіксує всі медичні події кожного пацієнта та формує його електронну медичну історію. З нею в основному працюють клініцисти яким потрібна інформація конкретного пацієнта.

В діагностиці застосовують інші спеціалізовані ІТ інструменти такі як Лабораторні Інформаційні Системи (LIS), Радіологічні Інформаційні Системи (RIS), Патологічні Інформаційні Системи (PIS). Це зовсім іншого напрямку програмні продукти, функціонування яких направлене на оптимізацію специфічних процесів діагностики на шляху досягнення діагностичного результату.

Окремо також існують аптечні системи, або системи фарм. забезпечення, системи для стаціонарів, операційних, для відділень швидкої допомоги, система сестринської служби, системи обліку фінансів/страхових полісів, бухгалтерські системи та багато інших.

Тобто «співпраця» декількох програмних продуктів краще ніж один?

Так. Навіть якби був такий програмний продукт який мав би такий широкий функціонал він навряд був би «гнучким». Я маю на увазі що якісь його індивідуальні налаштування були б просто неможливі.

Також керівники закладів охорони здоров’я часто не задумуються про те що найскладнішим етапом є не вибір і купівля системи, а її впровадження. Впровадити декілька спеціалізованих систем а потім їх об’єднати набагато ефективніше, швидше та я навіть сказав би реальніше ніж одну велику систему. Рівно так як і спеціалісти та консультанти що працюють над такими проектом повинні бути вузької спеціалізації.

Володимире, серед іншого, ви очолюєте компанію що спеціалізуються на інформаційних технологіях для медичних лабораторій, яка була заснована та базується в Україні. Чому саме медичні лабораторії і як відбувалось її становлення?

Ви вірно підмітили, компанія TerraLab працює виключно у напрямку медичних лабораторій, але так було не завжди. Прийшовши в сферу медичних ІТ в 2010 році, наша команда почала вивчати найболючіші питання які впливають на якість медичних послуг, а отже на загальний рівень здоров’я в країні. Тоді ми виявили що ІТ рішення мають найбільший ефект саме в діагностиці. Діагностика ж, в свою чергу є найпершим та одним з ключових етапів в лікувальному процесі. Те що починається неправильно – не може правильно закінчитись.

Наша справжня любов до лабораторної справи прийшла трохи згодом, коли ми дійшли до висновку що цей вид медичної діагностики найбільш недооцінений зі сторони як лікарів так і пацієнтів. В цьому, в першу чергу винні самі лабораторії які в переважній своїй більшості були, а подекуди і є, в жахливому стані. Іншими словами більшість лікарів просто перестали вірити результатам лабораторних досліджень через їх низьку якість.

Виявилось що впровадження інформаційних систем саме в лабораторіях має дуже суттєвий ефект. Наші проекти повністю змінюють лабораторії, вони починають функціонувати зовсім по іншому адже ми перебудовуємо всі їх внутрішні процеси. Лабораторні процеси насправді дуже схожі до виробничих і їх оптимізація та автоматизація максимально позитивно впливає на якість, на відміну від інших медичних процесів.

Тому, на певному етапі розвитку, компанія TerraLab вирішила сфокусуватись на цій вузькій спеціалізації, що дозволило сформувати команду з солідною компетенцією та наростити лінійку програмних продуктів з широким функціоналом. Я пам’ятаю, як вже за пів року активної роботи виключно у напрямку медичних лабораторій, компанія змогла вийти на міжнародний рівень.

Ви порівняли лабораторні процеси з виробництвом і згадали що вони відрізняються від інших. А як щодо порівняння систем що використовуються в лабораторіях і систем для лікарів?

Це за своєю природою зовсім різні системи. Лабораторії продукують результати лабораторних досліджень, лікарі – медіичні рішення. Для отримання лабораторних результатів потрібно пройти довгий і складний ПРОЦЕС. Для медичного рішення лікарю потрібна ІНФОРМАЦІЯ. В цьому і є ключова відмінність в системах. Лабораторні інформаційні системи оптимізують ПРОЦЕСИ а системи для лікарів – роботу з медичною ІНФОРМАЦІЄЮ. В одному програмному продукті неймовірно тяжко поєднати ці два базові напрямки, тому це завжди дві різні системи.

І в кінці, Ваш рекомендація керівникам медичних закладів, що зараз проводять їх цифрову трансформацію.

  • Чітко визначайте цілі і задачі впровадження інформаційних систем.
  • Проводьте впровадження систем невеликими проектами з вузькими задачами.
  • Підбирайте рішення що максимально підходять під конкретні задачі.
  • Максимальну увагу приділяйте підбору виконавців, їх кваліфікації, які будуть впроваджувати системи та реалізовувати проекти.
  • Не бійтесь помилятись. Бійтесь не виправити помилки.

Буду радий бачити всіх читачів журналу Практика Управління Медичним Закладом серед своїх друзів у Facebook