LIMS FOR

ISO 15189

MEDICAL LABORATORY
0 800 300 920 Дзвінки безкоштовні

ЛІС ТА МІС: ВІДЧУЙТЕ РІЗНИЦЮ

Володимир Нерубенко

02.03.2020

В основі реформування вітчизняної системи охорони здоров’я покладено її цифрову трансформацію, або — цифровізацію. Цей етап є дуже важливим та абсолютно необхідним для розвитку медичної галузі. Ринок інформаційних системи для медицини почав стрімко зростати. Проте питання їх вибору, бо більше — впровадження є неабияким викликом для закладів охорони здоров’я. Це пов’язане з тим, що більшість медичних закладів не мають жодного досвіду з упровадження таких проектів.

На жаль, часто-густо трапляються ситуації, коли представники лабораторії зовсім не залучені до формування задач цифровізації. Адміністрація приймає рішення про вибір/впровадження інформаційних систем, не орієнтуючись на реальні потреби лабораторії, а аналізуючи лише потребу лікарів щодо електронних результатів. За тією ж логікою побудовані Медичні інформаційні системи (МІС), адже їх основними користувачами є саме лікарі.

У таких систем для лабораторії існує лише невеликий лабораторний модуль, який іноді абсолютно помилково називають ЛІСом. Зазвичай цей модуль призначений не для вирішення повсякденних завдань лабораторії, а для задоволення загальних потреб медичного закладу — в контексті взаємодії ЗОЗ з лабораторією. Водночас в більшості приватних лабораторіях та медичних лабораторіях розвинених країн використовують окремі вузькоспеціалізовані прог рам ні продукти — Лабораторні інформаційні системи (ЛІС).

Тож з’ясуємо, у чому ж відмінність між МІСами та ЛІСами, чому перші не можуть замінити других.

Для того щоб зрозуміти принципову різницю, не потрібно вдаватись до глибокого аналізу цих систем. Варто просто розглянути відмінність між амбулаторними/лікарняними підрозділами ЗОЗ та лабораторією.

В основі функціонування абсолютної більшості загальнолікарняних підрозділів є прийняття лікарських рішень щодо конкретного випадку з пацієнтом. Для цього потрібно певним чином збирати, систематизувати, обробляти та передавати медичну інформацію.

Основою функціонування медичних лабораторій є велика кількість процесів, спрямованих на виконання досліджень, або ж на «виробництво» основного продукту лабораторії — результату лабораторного дослідження.

Таким чином, в основі Медичної інформаційної системи закладена логіка роботи з медичною інформацією. Ці системи орієнтовані саме на медичні документи, збір та систематизацію інформації для прийняття рішень лікарем та лікувальних дій.

Своєю чергою, лабораторні інформаційні системи — це процес-орієнтовані програмні продукти, основними завданнями яких є:

  1.  Оптимізація та стандартизація лабораторних процесів
  2.  Зменшення впливу людського фактору на процеси
  3.  Прискорення лабораторних процесів
  4.  Управління діяльністю лабораторії

МІС — система орієнтована на роботу з медичною інформацією.

 

ЛІС — процес-орієнтована система.
Тож ми бачимо, що МІС і ЛІС — це цілком різні за суттю системи. Проте вони не є взаємовиключними, вони, навпаки, доповнюють одна одну. Процеси можна розділити на дві категорії: внутрішні та зовнішні. Тотальна більшість процесів відбувається в самій лабораторії, проте невелика кількість зовнішніх процесів, що відбуваються за межами лабораторії, також є дуже важливими. Саме зовнішні процеси, як-от направлення на лабораторне дослідження та отримання результату, належать більше до робіт з медичною інформацією та є частиною МІС, решта процесів перебувають у «сфері компетенції» ЛІС.

Якість прийняття лікарських рішень здебільшого залежить від якості лабораторних досліджень. А ті, своєю чергою, напряму цілком і повністю залежать від якості лабораторних процесів. У наш час якість лабораторних процесів залежить від рівня їх оптимізації та цифровізації. Для цього й існують Лабораторні інформаційні системи.

Впроваджуючи в закладі охорони здоров’я лише Медичну інформаційну систему, варто розуміти, що це не вирішує питань оптимізації і цифровізації лабораторних процесів. Трапляються випадки, коли впровадження тільки МІС призводило навіть до ускладнень у роботі лабораторії. Коли до процесів перенесення вручну результатів з аналізаторів до внутрішніх журналів та затверджених форм бланків додавався процес ручного внесення результатів до Медичної інформаційної системи, це збільшувало кількість помилок та витрат часу. Траплялися випадки, коли ЛІС впроваджувалась раніше за МІС. Такий сценарій абсолютно реальний та ефективний, адже лабораторії, як окремі відділення, є досить самостійним та незалежним суб’єктом. У таких випадках досягалося значне підвищення якості лабораторних послуг. Єдиними неоптимізованими процесами залишались електронні направлення та результати. Хоча і їх деякі лабораторні системи можуть покривати власним функціоналом.

Найбільш ефективним є впровадження обох систем (МІС та ЛІС) одночасно, або в один проміжок часу (протягом одного року). Таке впровадження є синергетичним і дозволяє значно підвищити якість медичних послуг у закладі в цілому. Подекуди здається, що впроваджувати дві системи одночасно дуже складно, але це тільки на перший погляд. Річ у тім, що впровадженням МІС та ЛІС займаються різні команди спеціалістів. Такий підхід з вузькопрофільними спеціалістами є більш ефективним, адже специфіка від лікарів і лабораторії абсолютно різні. Але ж за ці проекти відповідальні різні посадові особи. Важливим для правильного прийняття рішення про одночасне впровадження систем є те, що у будь-якому іншому випадку (впровадження лише МІС або ЛІС) деякі речі з часом доведеться повторно переробляти, допроваджуючи іншу систему. При цьому будуть витрачені додаткові ресурси та час.

Впровадження ЛІС — це дуже важливий і тривалий процес. Проте функціональні блоки таких систем дозволяють робити це поетапно, крок за кроком. Спочатку покриваються найбільш ключові процеси основних підрозділів, як-от реєстрація та маркування біоматеріалу, автоматична робота з аналізаторами, електронні журнали. Потім додаються інші підрозділи з ручними та специфічними методиками. А далі цифровізуються загальнолабораторні процеси та процеси, пов’язані з управлінською діяльністю, як-от: менеджмент якості, управління запасами, ціноутворення, робота з контрагентами та різностороння статистика. Варто розуміти, що для ефективної взаємодії ЛІС з лікарями та медичною інформаційною системою достатньо впровадити бодай перший етап інформаційної системи, а це може відбутись у досить стислі терміни.

Отже, резюмуємо.

Заклад охорони здоров’я має велику потребу в організації та структуризації медичної інформації, для цього використовуються Медичні інформаційні системи. Своєю чергою, медичні лабораторії мають потребу в оптимізації та управлінні процесами, а для цього існують спеціалізовані Лабораторні інформаційні системи. Їх спільна взаємодія спонукає до вирішення як загальномедичних потреб у цифровізації, так і для важливих лабораторних завдань, що загалом суттєво підвищує рівень якості медичних послуг.

Якщо у вас виникли запитання або бажання поділитись власними думками на запропоновану тему, буду радий бачити вас серед своїх підписників у Facebook (https://www.facebook.com/v.nerubenko)